Як змінилися експортні потоки вантажів ГМК через порти в 2019 році

У 2019 році українські порти збільшили експортну перевалку вантажів ГМК на 18,4% порівняно з попереднім роком – до 39,4 млн т. Показники галузі зросли за рахунок зростання перевалки руди на 38,8% – до 25,3 млн т. Перевалка металопродукції впала на 6,2% – до 14,1 млн т.

Про це свідчать дані АМПУ.

Динаміка перевалки вантажів ГМК в усіх напрямках також була різноспрямованою: руда – зростання на 33%, до 37,3 млн т, металопродукція – падіння на 4,7%, до 15,3 млн т.

За підсумками року на першому місці за переробкою експортних вантажів ГМК залишається порт «Південний». Цей порт наростив перевалку залізорудної сировини на 45,8% – до 21,7 млн т. Щоправда, тут відбувся відчутний спад переробки чавуну та прокату – у 2,6 рази, до 1 млн т.

На друге місце піднявся Одеський морпорт. Тут переробили 3,7 млн т чавуну та прокату (+14,2%), а також 353,6 тис. т (+42%) ЗРС.

Третє місце – за Маріупольським портом, через який у 2019 році пройшли 3,8 млн т (-7,8%) експортної металопродукції. Нагадаємо, що в 2018 році зниження експорту чорних металів становило 6,7%. У 2018 році це було пов’язано з «Керченською кризою», а у 2019-му – зі зниженням обсягу виробництва.

Далі йдуть Ізмаїльський і Миколаївський порти, які спеціалізуються на руді (-0,9%, до 3 млн т) і металопродукції (+2%, до 3,1 млн т) відповідно. Показники Ізмаїла могли бути і вищими. Однак низький рівень води в Дунаї у ІІ півріччі обмежив перевалку.

За підсумками 2019 року можна відзначити перетікання експортних вантажопотоків металопродукції з «Південного» до портів Чорноморська (зростання на 63,8%, до 1,66 млн т), Одеси (на 14,2%, до 3,7 млн т) і Миколаєва (на 6,1%, до 3,1 млн т). Таку ситуацію зумовило у тому числі зростання обсягу транзиту ЗРС у 2,1 рази, до 4,45 млн т.

Загалом у 2019 році підприємства українського гірничо-металургійного комплексу забезпечили 32,6% експортного вантажопотоку морських портів країни.

Детальніше про динаміку вантажопотоків – в інфографіці GMK Center.