Безробіття стає головною проблемою України

1 лютого 2020 року в Україні стартувала програма для малого бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%». Уряд очікував, що цією програмою у 2020 році скористаються близько 50 тис. позичальників, що приведе до створення 90 тис. нових робочих місць. Минуло майже 3 місяці дії програми. І що ми бачимо на виході? За даними Міністерства фінансів, на 24 квітня 2020 року видано 369 кредитів на суму 232 млн грн. Тобто програмою за три місяці зуміли скористатися лише 369 позичальників із запланованих урядом 50 тис., тобто лише 0,7%. Щодо кількості нових робочих місць звітності немає, але можна оцінити, що в кращому разі було створено близько 600-700 робочих місць, або ті самі 0,7% від планованих 90 тис.

Якщо впровадження програми і надалі розвиватиметься такими темпами, то пільгові кредити отримають близько 1,5 тис. позичальників і загалом буде створено близько 2,5 тис. нових робочих місць.

Мізерність кількості 2,5 тис. нових робочих місць очевидна, якщо порівняти його з числом трудових мігрантів, що повернулися в Україну. Нагадаю, що спочатку ця програма під робочою назвою «Повертайся і залишайся» призначалася для повернення заробітчан в Україну та їх працевлаштування тут. Через карантин вони справді повернулися і залишилися, але без роботи.

На жаль, одними гучними назвами програм багато нових робочих місць не створиш. Тим часом безробіття, на мій погляд, стає проблемою №1 для України. Такі речі, як інфляція й девальвація відходять на другий план. Адже яка різниця, як сильно виросли ціни, якщо у людей немає грошей і роботи?

Щоб врятувати ситуацію, слід реалізувати ряд термінових, але нескладних заходів:

1. Зняти тотальний карантин

Це допоможе врятувати насамперед малий бізнес. Якщо карантин триватиме до червня або довше, це буде дуже болісно для малого та дрібного бізнесу. Ми втратимо мільйони робочих місць, також різко зросте і без того високе соціальне напруження.

2. Переорієнтувати держзакупівлі на українські товари

Щорічно на держзакупівлі передбачається близько 700 млрд грн. Значна частина з них іде іноземним продавцям. Ми купуємо вживані французькі вертольоти, французькі катери, американські тепловози, польські трамваї – я назвав лише малу частину того, що може й має вироблятися в Україні. Це вже дасть поштовх нашій економіці, і це дуже простий крок, адже не потрібно залучати якихось додаткових інвестицій. Ресурс у 700 млрд грн вже є, просто їм необхідно розпорядитися на користь української економіки, а не на підтримку іноземної промисловості.

3. Надавати довгострокові й недорогі кредитні ресурси на реалізацію тривалих інвестиційних проектів, насамперед інфраструктурних

Уряд анонсував велику програму будівництва доріг на 80 млрд грн на рік. Це добре: кожне робоче місце в дорожній галузі може створити кілька додаткових у суміжних галузях. Але! На жаль, в Україні це не працює, оскільки ми, знов-таки, дуже багато імпортуємо. На будівництві доріг у нас імпортна техніка, імпортний бітум і навіть часто «імпортні» підрядники.

Тому у цій сфері також дуже важливо переглянути держзакупівлі в інтересах передусім українських виробників. Якщо в Україні щось не виробляється, необхідно висувати вимоги щодо локалізації.

Резюмуючи, зазначу: на економіку потрібно дивитися в цілому. Україна, на жаль, стає дедалі більш аграрною, сировинною країною. У такій структурі економіки за визначенням неможливо створювати багато робочих місць, тим паче високооплачуваних. Через це у нас такий великий відтік робочої сили, трудова міграція, мільйони заробітчан. Тому і програма «5-7-9%» не працює, адже малий бізнес продає товари й послуги людям, які вже десь заробили гроші. А заробляють вони їх переважно в реальному секторі економіки: це промисловість, переробка. Необхідно створювати умови для розвитку промисловості, насамперед експортоорієнтованої. А це передбачає наявність в уряду економічної стратегії та цільових програм для її реалізації, які, на жаль, сьогодні відсутні.