Експорт, який ми втрачаємо

Україна втратила $0,5 млрд експорту чорних металів за перші чотири місяці цього року. Продажі за кордон у грошовому виразі знизилися на 15,5%. Причиною цього є не лише падіння цін. Справді, ситуація на ринках набагато гірша, ніж рік тому. Ціни на плоский прокат за січень-квітень впали в середньому на 6-7% р./р., на арматуру – на 10%, на напівфабрикати – на 10-12%. Але знизилися й фізичні обсяги – на 300 тис. т, або на 5,4%. І тут ми бачимо цікаву особливість: експорт напівфабрикатів зріс на 7,5%, тоді як прокату – впав майже на 16%. Саме це є одним з наслідків розвитку протекціонізму в світі.

Застосування різних заходів протекціонізму різко посилилося у 2018-2019 рр. При цьому тренди тут задають розвинені країни. Саме слово «протекціонізм» є лайливим серед економістів, хоча ці інструменти використовуються дедалі активніше з кожним роком. І це не скороминуща «мода», для якої сьогодні актуальні одні речі, а завтра їх замінять зовсім інші. Йдеться про еволюційний розвиток, дозрівання цих ідей роками.

Розвиток протекціонізму є логічним наслідком процесів, що відбуваються в суспільстві та економіці:

1. Зростання популярності націоналістичних настроїв, більший вплив правих сил як на політичні, так і на економічні процеси. Це перешкоджає глобалізації та відкритості торгівлі.
2. Світ досягнув піку глобалізації, не залишилося можливостей для розвитку, відкритість більше не є економічно вигідною, тому розпочався зворотний процес стиснення.
3. Криза СОТ, зумовлена слабкою дисципліною дотримання умов угод деякими країнами, припинення роботи Апеляційного органу, конфліктуючі погляди ключових стейкхолдерів на реформу організації.
4. Змінилися підходи до промислової політики на тлі тиску на зайнятість населення внаслідок технологічних зрушень та експансії азіатських країн.

Саме тому в найближчі роки не варто очікувати скасування або пом’якшення заходів протекціонізму. Навпаки – більш ймовірним є їх посилення.

Що це означає для України? Якщо аналізувати структуру експорту металургійної продукції з України, то будь-які зміни, що відбувалися впродовж останніх п’яти років, зумовлені саме запровадженням проти вітчизняної продукції різних обмежувальних заходів. Таких налічується 36 в 13 країнах. Якщо просто, то спочатку нас «вигнали» з країн СНД. Потім зі США та ЄС – до країн MENA. Тепер з країн MENA. Але далі бігти вже нікуди.

Ось так це виглядає в цифрах:

• Експорт довгомірного прокату до Єгипту впав з 600 тис. т у 2016 році до нуля в 2018 році, оскільки було застосоване антидемпінгове мито до арматури. Ми почали нарощувати експорт напівфабрикатів – заготовки.
• Потім Єгипет застосував захисне мито на імпорт заготовки восени минулого року. У 2020-му ми втратимо близько мільйона тонн експорту сталі в цьому напрямку.
• Поставки в ЄС обмежені квотами з 2018 року. Важливим моментом у торгівлі з ЄС стало запровадження антидемпінгових мит на поставки плоского г/к прокату в розмірі €60,5 на тонну. Поставки г/к рулону до ЄС скоротилися з 1,9 млн т у 2016 році до 1,1 млн т у 2018-му. За несприятливих ринкових умов дія мита різко знижує конкурентоспроможність продукції українського виробництва.
• У 2019 році Росія ухвалила політичне рішення про заборону на імпорт труб з України. З другого півріччя поставки труб до Росії припинилися повністю. Російський ринок тривалий час був основним для українських труб. У 2016 році поставки становили 160 тис. т. Але вітчизняні компанії змогли переорієнтувати продажі. Безшовні труби – на США, профільні труби – на ЄС. Тепер ці ринки також закриті.
• Ми втратили ринок труб у США. Поставки труб у США в 2019 році зросли на 18%, але основне зростання припало на першу половину року. З липня США скасували дію Угоди про мінімальні ціни з компанією Interpipe, повернули дію антидемпінгового мита в розмірі 7,47%. Експорт припинився. Як тільки американці бачать зростання імпорту – одразу ж закручують гайки.

Весь світ наїжачився і закрився. А економічна криза через COVID-19 лише підсилює протекціоністські настрої:

• У ЄС розпочато процедуру перегляду умов дії системи захисних квот, у рамках якої обговорюється скорочення розміру квот на 75%. Україна може втратити приблизно 1,2-1,3 млн т експорту. Але, що більш важливо, це може мати ефект нової хвилі протекціонізму, яку можна порівняти із запровадженням митних тарифів у США.
• Обговорюється початок нового захисного розслідування в Єгипті, тепер щодо плоского прокату із запровадженням мита у розмірі 15%. Україна може втратити 150 тис. т виробництва та продажів.
• ЄС ініціював антидемпінгове розслідування проти г/к прокату з Туреччини. Очікуються дзеркальні заходи з боку Туреччини. Обидва ці ринки важливі для України, тому будь-які деструктивні наслідки для них можуть негативно позначитися на Україні.

Правила змінилися. Протекціонізм – нова норма. Можна це заперечувати або ігнорувати. Можна гордо піднімати ніс, кажучи, що це «не комільфо». Можна тикати пальцем в наших торгових партнерів, намагаючись незрозуміло кому довести, що це нечесно. Але від цього нічого не зміниться. Потрібно пристосовуватися, вчитися жити з цим, нейтралізовувати наслідки, за можливості отримувати вигоду, тому що це явище нікуди не зникне найближчим часом.

Спочатку опубліковано на Liga