П’ять умов справедливого сталого розвитку України

25 лютого під час презентації новоствореного комітету Європейської Бізнес Асоціації з питань промислової екології та сталого розвитку член комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко розповіла про своє бачення подальшого «екологічного транзиту» України. Тези свого виступу народний депутат оприлюднила на особистій сторінці у Facebook.

Стратегічна співпраця в сфері екології та справедливий сталий розвиток для мене – це:

1. Співпраця бізнесу, держави, громад та громадян на місцевому рівні, на рівні виконавчої влади та на рівні парламентських комітетів.
2. Баланс між економічними, соціальними та екологічними інтересами держави, регіону, окремих громадян і навіть майбутніх поколінь.
3. Локальні кроки з глобальним впливом. Ми живемо неізольовано, тому будь-який вплив на довкілля України має транскордонний характер. Потрібно цікавитись цими питаннями та співпрацювати в цьому напрямі із сусідами та партнерами.
4. Стратегія адаптації до змін клімату. Уже запізно говорити про запобігання змінам клімату – вони настали. Наше завдання – навчитися з ними жити і не ускладнювати ситуацію. Також потрібно готуватися до того, що в Україні відновиться економіка і промисловість розвиватиметься відповідно до свого повного потенціалу. А це означає збільшення викидів. Треба думати, що з цим робити.
5. Справедливий сталий розвиток – це ще й про етапність процесу. Має бути справедливий перехід від традиційних енергоносіїв, брудної енергії, до чистої. Мають бути враховані соціальні нюанси та необхідність професійної адаптації та перекваліфікації.

Сподіваюся, на базі новоствореного комітету Європейської Бізнес Асоціації та профільних комітетів Верховної Ради вдасться виробити збалансовану стратегію сталого розвитку та план дій з її реалізації. Без залучення місцевих громад та екологів це завдання буде непосильним.