Переваги релокації виробництв в індустріальні парки

Бойові дії, спричинені військовою агресією Росії на територію України, руйнують виробничі потужності, ускладнюють доступ до сировини, ресурсів, ринків збуту, персоналу. Щонайменше 70% виробничих підприємств зменшили або зупинили власні виробництва. Багато компаній розмірковують над перенесенням виробничих потужностей за кордон. Якщо цей процес не зупинити, падіння промислового виробництва у 2022 році може перевищити 50%, а на його відновлення підуть роки. Так ми можемо втратити промисловий потенціал назавжди.

«Паркові» переваги

Для уникнення загрози цілковитої руйнації промисловості є ініціатива Кабміну та окремих державних підприємств щодо релокації підприємств у центральні та західні регіони України. Наш індустріальний парк також долучився до цього процесу. Разом із підприємством ми знаходимо вільне виробничо-складське приміщення, допомагаємо з транспортуванням і монтажем виробничої лінії на новому місці, підключаємо до інженерних мереж тощо.

Загалом релокація до індустріального парку має низку переваг. По-перше, є готові сучасні приміщення, сертифіковані відповідно до міжнародних стандартів, з підведеними необхідними комунікаціями з достатніми потужностями. По-друге, керуюча компанія індустріального парку надає резидентам всі необхідні адміністративні та сервісні послуги, включаючи закриту територію, цілодобову охорону з відеонаглядом, обслуговування інженерно-транспортної інфраструктури, клінінг, підбір персоналу тощо. По-третє, резиденти співпрацюють між собою, створюють спільні ланцюжки поставок, є можливість відправки вантажів через логістичний центр, розташований на території парку. Отже, в індустріальному парку можна швидко налагодити всі процеси для стабільної роботи підприємства.

Потреба в нерухомості

Промисловість — це не завжди про цехи, верстати, кран-балки. Промисловість це передусім люди. Фахівці своєї справи разом із сім’ями евакуювалися в центральні та західні регіони країни. За даними ООН, більше ніж за місяць від початку бойових дій понад 10 млн українців залишили свої домівки, з них понад 4 млн виїхали за кордон. Тобто понад 6 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Та навіть більшість з тих, хто виїхав за кордон, не бажають чи не мають змоги залишатися там надовго.

Зростання чисельності громад областей, які прийняли у себе більшість ВПО, як мінімум подвоїло попит на житло, продукти харчування та товари першої необхідності, які треба виробляти та зберігати. У порівнянні зі східними областями України на заході немає істотної концентрації промислового виробництва, тож можна припустити, що за місяць-два виникне дефіцит промислової та складської нерухомості. Отже, нагальним стане питання будівництва виробничо-складських приміщень, необхідних для задоволення потреб виробництва продукції харчової, фармацевтичної, будівельної промисловості, а також логістичних центрів, які акумулюють гуманітарну допомогу й перерозподіляють її по всій Україні.

За розрахунками на середину березня, коли ВПО було менше, потреба становила щонайменше 1,5 млн кв. м промислової та складської нерухомості. Така площа взята з розрахунку 1 кв. м на чотири ВПО або 1-2 створених робочих місць. Для порівняння: світовий та вітчизняний досвід розвитку індустріальних парків дає показник 10-100 кв. м на одне робоче місце. Наразі мінімум 3 млн людей не матимуть можливості швидко повернутися додому через руйнування міст та мінування території. Вони вимушені залишатися й працювати на новому місці. У такому разі 1,5 млн кв. м означатиме 1 кв. м на дві ВПО або 0,5-1 створене робоче місце. Що є значно нижче ринкових маркерів.

«Паркова» готовність

Станом на 17 лютого поточного року Міністерство економіки України нарахувало 52 індустріальні парки. Ступінь готовності індустріальних парків приймати в себе підприємства різниться залежно від регіону. В Київській області є готові промислові площадки, де створена вся необхідна виробнича інфраструктура: побудовані виробничо-складські приміщення, підведені основні інженерні мережі, прокладені внутрішні та під’їзді дороги. Наприклад, у нашому парку є вільні приміщення, а керуюча компанія забезпечує комфортні та гнучкі умови співпраці: надає пільгові ставки оренди на період розгортання виробництва, допомагає з переїздом і налаштуванням бізнесу на новому місці.

Приклад Київської області є радше виключенням, ніж правилом. Виробничим компаніям складно знайти нові виробничо-складські приміщення, в які можна привезти обладнання й розпочати роботу «з коліс». Здебільшого компаніям пропонують браунфілд, який ще треба ревіталізувати або облаштувати під потреби цеху.

Етапи відновлення

Я бачу такі кроки залежно від цілей, які мають бути досягнуті таким будівництвом:

1. У короткостроковій перспективі (до одного року) – забезпечити потреби складів гуманітарної продукції, логістичних хабів, виробництва та складування харчових продукції, продуктів першої необхідності (FMCG, лікарські засоби тощо) та розміщення переміщених виробництв із зон бойових дій та сусідніх з ними регіонів.
2. У середньостроковій перспективі (2-3 роки) – відновити обсяги промислового виробництва до довоєнного рівня здебільшого через розвиток локальних виробництв та окремих іноземних компаній.
3. У довгостроковій перспективі (4-10 років) – забезпечити економічне зростання завдяки промисловому буму через експансію в Україну іноземних технологічних компаній, інтеграцію України в глобальні ланцюжки поставок завдяки прийняттю України в ЄС, посилення обороноздатності країни та входження України до НАТО або іншого оборонного союзу.