shutterstock
Ми часто чуємо від представників влади, що в Україні занадто багато державних підприємств і що їх приватизація дасть суттєвий поштовх для припливу інвестицій і економічного зростання. Чи так це насправді?
Дивитися необхідно не на кількість держпідприємств, яких дійсно більше 3 тис., а на їхній внесок в українську економіку. Причому не лише загалом, а й за галузями.
За інформацією Мінекономрозвитку, частка держсектору в українській економіці становить лише 13%. При цьому держсектор сконцентрований в енергетичному («Нафтогаз», «Енергоатом», «Центренерго» та ін.) і транспортному секторах (насамперед «Укрзалізниця»). Їхній внесок в українську економіку оцінюється в 40,5% і 29,3% відповідно.
Держпідприємства, що працюють у цих галузях, є природними монополіями. І тут важлива не форма власності, а прозора й ефективна діяльність національних регуляторів, що регулюють діяльність природних монополій, – таких як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) і Антимонопольний комітет.
За слабких («приватизованих») національних регуляторів не має значення, в якій формі власності перебувають монополісти – державній чи приватній. Тож приватизація підприємств енергетики і транспортної галузі, де функціонують природні монополії, без належної роботи національних регуляторів не дасть жодного відчутного ефекту.
Або по-іншому: ефективна і прозора робота національних регуляторів дасть змогу збільшити ефективність функціонування природних монополій навіть без приватизації.
Що стосується промисловості, то частка держсектору в ній і без того мінімальна:
У ці галузі з приватною формою власності не йдуть інвестиції, а переробна промисловість скорочується вже п’ятий місяць поспіль, починаючи з травня 2019 року. І в цьому винна не форма власності, а слабкий захист прав власності та відсутність проактивної промислової політики в державних органів.
Механічна приватизація мізерної частки держсектору, що залишилася, у добувній і особливо в переробній промисловості не дасть ні припливу інвестицій, ні розширення експортних ринків збуту.
Отже, приватизація – не панацея.
Оригінальну версію тексту читайте тут
Колонка публікується з дозволу автора
Вихід РФ із «зернової угоди» дає Україні можливість повністю розблокувати чорноморські морські порти. Валютна виручка…
Війна внесла свої корективи у торговельну політику як України, так і щодо нашої країни. Низка…
Незважаючи на бойові дії у низці українських областей, оператори ринку металоторгівлі стикаються зі зростанням попиту…
У процесі післявоєнного відновлення головну роль будуть відігравати обсяг та характер інвестицій. Хоча міжнародні партнери…
Довідка: станом на початок 2020 року на балансі «Укравтодору» числилося 16 155 мостів, зокрема на дорогах…
З осені поточного року Європейський Союз розпочинає впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment…