СВАМ: до чого готуватись українському бізнесу?

Однією з найбільш обговорюваних тем у різних країнах в останні роки була ініціатива ЄС щодо впровадження механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні (arbon border adjustment mechanism, СВАМ).

Спробуємо розібратися в нових ініціативах Європарламенту, які, очевидно, були більш амбітними, ніж у Ради ЄС.

Амбітні ініціативи Європарламенту

По-перше, передбачається розширення переліку товарів, які підпадають під дію СВАМ: додаються товари органічної хімії, пластик, гідроген та алюміній.

По-друге, Європарламент пропонує пришвидшити впровадження СВАМ. Зокрема, тепер передбачається, що СВАМ має бути повністю реалізованим щодо всіх секторів, до яких застосовується Система торгівлі викидами ЄС (ETS), на 3 роки раніше (до 2032 року), ніж початково передбачалося Єврокомісією.

По-третє, Європарламент приділив доволі багато уваги тому, що СВАМ має відповідати вимогам Світової організації торгівлі. Для цього дуже важливо, щоб СВАМ та ETS застосовувалися максимально однаково, щоби були відсутні протекціоністські преференції для європейських виробників.

По-четверте, планується, що безкоштовні дозволи ETS видаватимуть для товарів, які експортуються з ЄС до країн, в яких немає механізмів цінового регулювання торгівлі викидами, подібних до Системи торгівлі викидами ЄС.

По-п’яте, Європарламент підтримав курс на централізацію адміністрування СВАМ. Передбачається створення окремого органу щодо СВАМ, ведення реєстру на рівні ЄС тощо.

По-шосте, законодавчий орган ЄС пропонує спрямовувати доходи, які будуть отримані від продажу СВАМ-сертифікатів, до бюджету ЄС (без конкретизації цілей).

По-сьоме, Європарламент змінив відповідальність за неподання уповноваженими декларантами звітів до 31 травня кожного року про кількість використаних сертифікатів або подання недостовірної інформації. Зокрема, передбачається сплата штрафу у такому розмірі: трикратний розмір середньої ціни СВАМ-сертифікатів за попередній рік має сплачуватися за кожен СВАМ-сертифікат, який був неправильно задекларований.

По-восьме, більш детально визначено випадки обходу СВАМ, які надалі будуть відстежуватися, і буде прийнято окремий акт, який передбачатиме порядок протидії таким практикам.

По-дев’яте, у проєкті СВАМ, запропонованому Європарламентом, з’явилася норма про те, що у випадку певних непередбачуваних, виняткових та неспровокованих обставин, які мають деструктивні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури третіх країн, Єврокомісія може запропонувати тимчасові зміни до проєкту СВАМ. Найімовірніше, ця зміна пов’язана з нинішніми подіями в Україні.

По-десяте, пропонується створення Карбонового клубу (Carbon club) на базі СОТ або OECD. Основною метою діяльності такого клубу має стати постійний обмін інформацією про застосування СВАМ між ЄС та торговими партнерами, а також подальше обговорення й координація дій у напрямі застосування цінових та нецінових заходів для зменшення викидів парникових газів.

Чи відповідає СВАМ вимогам СОТ?

Гарячі дискусії щодо відповідності СВАМ вимогам Світової організації торгівлі тривають уже кілька років. Безперечно, раніше, ніж СВАМ почнуть застосовувати на практиці, складно оцінити, чи є порушення правил СОТ, адже в організації можуть оскаржуватися не лише de jure, а й de facto порушення. Але вже зараз експертів СОТ турбують такі питання:

• досі точаться дискусії щодо природи СВАМ – чи це імпортний платіж, чи це внутрішній податок. Якщо СВАМ – це все-таки імпортний платіж, то виникає питання, чи не буде сумарна плата за СВАМ-сертифікати і звичайне імпортне мито перевищувати bound rate, погоджену для ЄС відповідно до ст. II ГАТТ (принаймні для окремих товарів)? Нагадаємо, що згідно з правилами СОТ, під час вступу до цієї організації кожна країна погоджує графіки митних тарифів, в яких визначаються граничні допустимі рівні таких тарифів. Надалі член СОТ зобов’язаний застосовувати мита в розмірі, який не перевищує зазначені граничні рівні, інакше це буде порушенням;
• якщо СВАМ є внутрішнім податком, чи не порушуватиметься національний режим? Нагадаємо, що базовим принципом СОТ є забезпечення однакових умов торгівлі для національних та іноземних товарів на території члена СОТ (не має бути жодних дискримінаційних регулювань). Однак дотримання цього принципу теж може бути під питанням, адже зараз багато виробників ЄС отримують безкоштовно дозволи ETS, і отримання таких безкоштовних дозволів буде продовжуватися, хоча й передбачено їх поетапне скасування;
• ще одним базовим принципом СОТ є принцип найбільшого сприяння, який передбачає, що член СОТ зобов’язаний забезпечити рівні умови доступу на свій ринок для всіх членів СОТ. Нагадаємо, що проєкт СВАМ передбачає можливість виключення окремих держав з-під дії СВАМ за умови, що у таких країнах діє регулювання викидів, подібне до Системи торгівлі викидами ЄС (ETS). Згідно з проєктом СВАМ, з-під його дії вже виключені Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Відкритими залишаються питання, як буде визначатися перелік країн, до яких не буде застосовуватися СВАМ, чи будуть критерії достатньо прозорими, чи не буде тут дискримінації тощо;
• у зв’язку з озвученими Європарламентом змінами виникло додаткове питання: чи надаватимуться безкоштовні дозволи ETS для товарів, які експортуватимуть з ЄС до третіх країни, де немає аналогічних систем регулювання викидів парникових газів. Цікаво, як в цій частині ЄС обґрунтовуватиме досягнення своїх суперамбітних планів з декарбонізації всього світу?

Тож очевидно, що коли СВАМ запрацює, швидше за все, спорів у СОТ не уникнути.