Personal archives
Після кризи 2014 року економіка України вже кілька років поспіль демонструє відносну стабільність. Український ринок металоконструкцій також зростає з 2015 року. В’ячеслав Колесник, виконавчий директор Українського центру сталевого будівництва, у перерві між секціями VII Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва розповів кореспонденту «ГМК-Центру» про ключові тренди ринку металоконструкцій і прогнози на найближчу перспективу.
– На внутрішній ринок у 2018 році металургійні підприємства поставили приблизно 4 млн т продукції. Будівельна галузь спожила близько 2,5 млн т, тобто приблизно дві третини. При цьому частка металу та металевих конструкцій у будівництві збільшилася.
– Будівництво будинків, житлових і нежитлових. Житлове будівництво споживає приблизно 0,8 млн т арматури.
Але ринок металоконструкцій більшою мірою прив’язаний до інвестицій у нежитлове будівництво. Для України це традиційна галузь, де найбільше застосовують металоконструкції.
– Що стосується інфраструктурного будівництва, то мости, наприклад, у нас дуже мало будують. Виходить, що в нашій країні інфраструктурне будівництво – це переважно дороги. А там не багато металу використовують, хіба що огорожі.
Якби інфраструктурне будівництво включало розвиток портових потужностей, наприклад, там, де застосовують огороджувальні стінки з товстого металу. Або в країні здійснювали б велике будівництво мостових переходів… Тоді інфраструктурне будівництво різко наростило би попит на метал.
– Український ринок металоконструкцій зростає з 2015 року. Таке зростання завжди йде за динамікою ВВП, причому з деяким відривом. Спочатку починає зростати економіка, потім починається проектування, і вже після цього з’являються металоконструкції. 1% зростання ВВП дає приблизно 5% збільшення споживання металоконструкцій.
Отже, в 2019 році ринок металоконструкцій буде рости. Ми очікуємо зростання на 18-20%. І це реально з одним застереженням. Я маю на увазі видиме споживання металоконструкцій на легальному ринку. Уявлення про нього ґрунтується на даних, наданих самими заводами. А є ще невидима частина ринку.
– За обсягом вона порівнянна з видимим сегментом. Йдеться про дрібних виробників невеликих конструкцій: легких фермочок, фермочок з куточка. Усе це «на коліні» робиться.
– У 2018 році почався процес відновлення частки ринку великих виробників металоконструкцій. Компанії, які виробляють від 5 тис. т продукції на рік, почали завойовувати ринок, нарощувати частку. Ми поступово повертаємося до ситуації 2013 року, коли таким виробникам належало більше 40% ринку.
– Наприкінці року ми провели опитування заводів металоконструкцій щодо споживання металу. З’ясувалося, що в середньому по ринку приблизно половину споживання становить гарячий лист. Це означає, що наші конструкції переважно зварні.
Якщо говорити про ринки розвинених країн, то там до 85% проектів займають готові прокатні балки, які обробляються на заводах металоконструкцій. У нас же трохи більше 10% займає куточок, 13% – профільна труба, 5% – кругла труба. І лише 7% в заявлених обсягах припадає на балку. Отже, балка має великий потенціал зростання.
Металоконструкції, які виробляються з готового прокатного продукту, дешевше обходяться замовникові. А отже, підвищують привабливість металоконструкцій як продукту. Тому ми сподіваємося, що в проектуванні й у виробництві заводи використовуватимуть більше готового продукту.
– Здебільшого виробляли загальнобудівельні конструкції. А ось частка резервуарів зменшилася. Їх у нас значною мірою виробляли на експорт, а в 2018-му резервуарів експортували дуже мало.
На жаль, у нас дуже мало мостових конструкцій. Хоча стан мостів в Україні дуже, дуже поганий. Ми сподіваємося, що розблокування кількох проектів мостових переходів, зокрема, Запорізького моста, трохи змінить картину в цьому році. І тоді мостових конструкцій побільшає.
– На жаль, минулого року експорт скоротився. Загальний його обсяг зменшився внаслідок скорочення експорту резервуарів. Найбільший експортер українських резервуарів припинив займатися цим напрямом.
Що ж стосується загальнобудівельних конструкцій, то там експорт дещо зріс. А ще збільшилася кількість компаній, які продають металоконструкції за кордон.
– Так, учасники галузі знають, наскільки важко вийти на експортні ринки, насамперед європейські. Це складний процес, там дуже серйозно ставляться до якості продукції. І те, що в нас кількість компаній, що експортують металоконструкції, зросла – значний прогрес для нашої галузі. Ми сподіваємося, що за ним почнеться фізичне зростання виробництва конструкцій.
– Загалом імпорт металоконструкцій зберігся на рівні 2017 року. Щоправда, істотно зріс імпорт металоконструкцій для будівництва сонячних електростанцій. За рахунок високих ставок «зелених тарифів» ця галузь сьогодні активно розвивається. І вона значною мірою забезпечується імпортними поставками.
Причому раніше ввозили сировину, яку українські виробники профілювали. А зараз почали імпортувати готові профілі й навіть готові конструкції під станції.
– Важко сказати… Чи то іноземні інвестори не вірять українським виробникам, чи то українські будівельники СЕС вважають, що їм вигідніше привезти готові вироби, а не профілювати тут, використовуючи метал українських виробників. Словом, ця тенденція не надто хороша.
З іншого боку, можна сказати, що ринок сонячних станцій продовжить споживати великі обсяги металу. І якщо плани з випуску в Україні двохміліметрової оцинковки з гарною якістю цинку реалізуються, то тут частка наших виробників теж має зрости.
Також великого обсягу споживання металу варто очікувати й у вітровій енергетиці. Там теж досить велика кількість проектів, виконаних в Україні.
Згідно з нашим опитуванням, заводи очікують зростання експортних поставок на 27% за підсумками року. Зростання виробництва на внутрішній ринок очікується на рівні 12%. Динаміку виробництва загалом заводи металоконструкцій оцінюють у 19%.
– Швидше за все, продовжиться тренд зростання вартості металоконструкцій. Для цього є одразу кілька факторів.
Один з найважливіших – це підвищення рівня оплати праці. Люди їдуть з України, і заводи, щоб утримати робітників, змушені підвищувати зарплати. На деяких заводах упродовж 2018 року вони зросли в середньому на 30-40%. Звісно, це позначається на вартості конструкцій.
Українська промисловість попри виклики пов'язані з повномасштабним вторгненням демонструє рішучу готовність працювати на економічному фронті.…
Війна внесла суттєві зміни в логістичні ланцюги ГМК України. Компанії мусили терміново шукати нові шляхи…
Блокування чорноморських портів збільшило інтерес українських вантажовідправників до портів Придунав’я. До війни вони не відігравали…
Український бізнес виявився дуже адаптивним до умов військового стану. Якщо весною минулого року не працювало…
Німеччина є провідним виробником сталі в ЄС і посідає сьоме місце у світовому рейтингу країн-виробників.…
Український ринок фарбованого прокату багато в чому залежить від ділової активності в будівельній сфері, яка…