Депутати пропонують некоректний розрахунок ренти за добування руд

Верховна Рада запропонувала компаніям ГМК некоректну формулу розрахунку ренти за добування залізних руд. Такого висновку дійшли аналітики GMK Center. Формула не враховує вартість доставки до конкретного залізорудного підприємства і коригування на вміст заліза.

Під час роботи над законопроектами 1210 і 1210-1 депутати запропонували формулу розрахунку рентної плати за користування надрами для добування залізної руди з використанням показника Platts. Про це GMK Center повідомив один з учасників робочої групи.

Фактичну ціну реалізації залізорудної продукції для оподаткування депутати пропонують встановити як вартість залізної руди за індексом Platts Fe 65% CFR Сhіnа. При цьому потрібно брати середньозважений показник індексу кожного місяця, відповідного податковому (звітному) періоду, в гривні за середнім курсом Нацбанку України за той самий період.

Ставку рентної плати за користування надрами для добування залізної руди члени групи запропонували встановити в розмірі 8% від вартості видобутої корисної копалини.

Для розрахунку ставки платником податку законодавці пропонують таку формулу: R = BPlatts x 0,08, де

• R – рентна плата за 1 т видобутої руди
• BPlatts – середньозважена вартість залізної руди за індексом Platts Fe 65% CFR Сhina.

«Законодавці представили проект, який несе для галузі більше негативу, ніж попередній варіант», – вважає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

По-перше, сумнів викликає формулювання «рентна плата за 1 т видобутої руди». Цей показник розраховується від вартості товарної продукції, а обсяг видобутої руди набагато більший, ніж збагаченої товарної продукції, наголошує Тарасенко.

По-друге, в якості бенчмарка ініціатори змін вибрали ціну імпортної руди в Китаї із вмістом заліза 65% на умовах CFR. Цей базис поставки включає вартість транспортування, тобто рента буде нараховуватися в тому числі й на неї. А у випадку з поставкою до Китаю це близько $30/т.

По-третє, депутати не пояснюють, з якої причини в якості базису прийнята ціна продукції із вмістом заліза саме 65%.

«До того ж вона не коригується на специфіку української продукції. Наприклад, виробник аглоруди із вмістом заліза 59-61% платитиме стільки, ніби він продає набагато дорожчу продукцію із вмістом заліза 65%», – міркує Андрій Тарасенко.

На попередньому засіданні робочої групи представники галузі звертали увагу законодавців на необхідність коректного приведення базисної ціни до специфіки України.

«У формулі відсутнє коригування бази оподаткування на витрати збагачення, про що говорить експертне співтовариство і що обговорювали на попередніх засіданнях робочої групи», – резюмує аналітик GMK Center.

Як ми писали раніше, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував ввести нову формулу розрахунку ренти за добування залізної руди.