© europeansteelday.eu
Сталеливарна промисловість Європейського Союзу перебуває в глибокій кризі, і зараз складно передбачити оптимістичний варіант розвитку подій. Про це президент Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER) Герт Ван Поельворде оголосив під час щорічної конференції European Steel Day 2019 у Брюсселі в середу.
Головні проблеми металургії Європейського Союзу – це складна ситуація в галузі, вимушені захисні заходи для сектору в ЄС і впровадження інновацій для переходу на безвуглецеві технології виплавки.
«Сьогодні сталеливарна промисловість Європи перебуває на критичному етапі, і є кілька варіантів розвитку подій. Незрозуміло, куди рухається галузь, тому що ми стикаємося з цілим комплексом геополітичних, економічних та екологічних проблем», – зазначив Герт Ван Поельворде.
Під час Європейського дня сталі – 2019 представники металургійного сектору, політики та інші зацікавлені особи обговорили перспективи галузі.
Головними темами дискусії стали поточне падіння попиту на сталь, інтервенція імпортерів і визнання проблеми скорочення викидів не локальною проблемою континенту, а загальносвітовою, з відповідною зміною формулювань ЄС.
«Ці проблеми можуть знищити всю сталеливарну промисловість Європи», – констатував президент EUROFER.
У 2018 році імпорт готової сталевої продукції до ЄС зріс на 12%, тоді як ємність ринку збільшилася лише на 3,3%, зазначив він, додавши, що захисні заходи Єврокомісії не гарантують сектору виживання.
Нечесний імпорт руйнує ринок ЄС і загрожує існуванню місцевих заводів. Президент EUROFER нагадав, що після року зростання внутрішнього споживання компанії змушені скорочувати робочі місця і виробництво. Сьогодні в металургійній промисловості Європи зайнято близько 330 тис. людей.
За розрахунками EUROFER, додаткові граничні витрати європейських компаній на кожну тонну виробленої сталі у вигляді купівлі квот на викиди CO2 (за нормами Євросоюзу) становлять €45. При цьому виробники з-поза меж ЄС не змушені нести ці витрати.
Невелика, на перший погляд, різниця в ціні може істотно вплинути на конкурентоспроможність відкритого ринку, стверджують в асоціації.
Президент EUROFER наполягає, що ці витрати слід нормативно поширити й на неєвропейських металургів, які працюють у ЄС.
«Лише тоді світова промисловість за нашим прикладом скоротить викиди CO2 в усьому світі», – наголосив він.
EUROFER закликала Брюссель захистити сталеливарну промисловість ЄС
Суд Європейського Союзу відхилив апеляційні скарги турецьких металургійних компаній виробників проти Єврокомісії. Про це повідомляє…
Потенційне зростання попиту на сталь у Північній Америці буде нерівномірним: у Сполучених Штатах очікується помірне…
Шведський виробник сталі SSAB у першому півріччі 2023 року наростив відвантаження сталі на 2,5% р./р.…
Механізм транскордонного вуглецевого коригування – важливий чинник для декарбонізації сталеливарного сектору США. Такої думки, дотримуються…
Група «Метінвест», з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками січня-червня 2023 року перерахувала…
Індійська сталеливарна компанія JSW Steel за підсумками першого кварталу 2023/2024 фінансового року (квітень-червень 2023-го) збільшила…