(с) shutterstock
Єврокомісія представила масштабну програму з боротьби зі змінами клімату «Fit for 55», яка передбачає впровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) з 2023 року. Відповідний документ опублікований на сайті європейського органу.
CBAM передбачає запровадження податку на імпортовану продукцію в ЄС залежно від її вуглецевого сліду. Захисний захід почне діяти у 2023 році в рамках перехідного трирічного етапу реалізації. Він поширюється на імпорт сталі, заліза, алюмінію, цементу та виробництво електроенергії. З 2026 року очікується повноцінне впровадження CBAM.
Єврокомісія пояснює необхідність впровадження CBAM прагненням гарантувати запобігання «витоку вуглецю». Крім того, механізм покликаний стимулювати промисловість ЄС здійснити аналогічні кроки в боротьбі зі зміною клімату.
«Скорочення викидів у Європі сприятиме глобальному скороченню викидів, замість того щоб витісняти вуглецевоємне виробництво за межі Європи», – йдеться в повідомленні Єврокомісії.
Реалізація програми «Fit for 55» має на меті сприяти скороченню викидів СО2 на території ЄС на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Проєкт регламенту щодо CBAM відповідно до 48 параграфу преамбули враховує особливий правовий режим країн, у тому числі України, які є сторонами угод про асоціацію з ЄС.
Однак для України винятком зі CBAM є лише поставки електроенергії. Про це повідомив Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України, на сторінці в Facebook.
«CBAM визнає особливий правовий режим України. Щоправда, виняток застосовується лише до електроенергії. Металургія, добрива й цемент та інше підпадають під CBAM», – наголосив він.
Запровадження CBAM має на меті зрівняти умови для постачальників (внутрішніх і зовнішніх), а також стимулювати інвестиції в безвуглецеву металургію відповідно до цілей Паризької угоди щодо клімату.
Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту в ЄС може потрапити під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала в країни ЄС товару на суму €21,9 млрд.
Загалом спад експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та зниження експорту довгого прокату на 10%.
Суд Європейського Союзу відхилив апеляційні скарги турецьких металургійних компаній виробників проти Єврокомісії. Про це повідомляє…
Потенційне зростання попиту на сталь у Північній Америці буде нерівномірним: у Сполучених Штатах очікується помірне…
Шведський виробник сталі SSAB у першому півріччі 2023 року наростив відвантаження сталі на 2,5% р./р.…
Механізм транскордонного вуглецевого коригування – важливий чинник для декарбонізації сталеливарного сектору США. Такої думки, дотримуються…
Група «Метінвест», з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками січня-червня 2023 року перерахувала…
Індійська сталеливарна компанія JSW Steel за підсумками першого кварталу 2023/2024 фінансового року (квітень-червень 2023-го) збільшила…