Офіційні документи Європейської комісії та Європейського парламенту передбачають, що до третіх країн, якими мають з ЄС Угоду про асоціацію або зону вільної торгівлі, буде застосовуватися індивідуальний підхід у процесі впровадження Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM). Таку інформацію підтверджують і неофіційні джерела.
Про це заявила Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, в ході «Дня сталого розвитку», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією.
«Це важлива перемога, але це тільки початок шляху. Скоординована системна політика, яку ми сформували ще влітку, дала нам змогу досягти цього результату», – зазначила Стефанишина.
Вона нагадала, що Україна є єдиною країною, яка офіційно розпочала діалог з Європейським Союзом про приєднання до програми Green Deal. Країна одразу заявила, що «зелений курс» є частиною Угоди про асоціацію та елементом наших спільних зобов’язань щодо зони вільної торгівлі.
Ольга Стефанишина також зазначила, що найкращим механізмом приєднання України до Green Deal є залучення нашої країни на стадії розроблення документів і політик.
«Зараз ми ведемо переговори про те, як це зробити», – наголосила віце-прем’єр.
За її словами, на вищому політичному рівні Україна вже визначила кілька пріоритетних напрямів: трансформація вугільної галузі, співробітництво з питань водневої економіки й енергоефективності.
«Додатковими напрямами в рамках «зеленого курсу» ми бачимо приєднання до альянсів. Наприклад, водневого, з утилізації батарейок, екологічних ініціатив та ін. Європа сама намагається залучити Україну в ці альянси, а не ми самі нав’язуємося», – додала Ольга Стефанишина.
Нагадаємо, Україна отримала привілейований статус, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, тому може розраховувати на підтримку, зокрема в питанні реалізації European Green Deal – у міру своїх економічних можливостей. Для успішної участі в Європейській зеленій угоді Україна також має визначити джерела фінансування з Євросоюзом.
Відповідно до European Green Deal, планується скоротити викиди парникових газів у Євросоюзі на 40% до 2030 року, а до 2050 року – вийти на нульові обсяги викидів.
За оцінкою GMK Center, запровадження механізму Carbon Border Adjustment може коштувати українським експортерам €566 млн на рік. Для українських металургів показник сягне €379,9 млн.
Механізм CBA передбачає впровадження екологічної мита за імпорт продукції в ЄС залежно від обсягів викидів СО2 в процесі її виробництва. Передбачається, що механізм буде запущено не пізніше 2023 року.
Суд Європейського Союзу відхилив апеляційні скарги турецьких металургійних компаній виробників проти Єврокомісії. Про це повідомляє…
Потенційне зростання попиту на сталь у Північній Америці буде нерівномірним: у Сполучених Штатах очікується помірне…
Шведський виробник сталі SSAB у першому півріччі 2023 року наростив відвантаження сталі на 2,5% р./р.…
Механізм транскордонного вуглецевого коригування – важливий чинник для декарбонізації сталеливарного сектору США. Такої думки, дотримуються…
Група «Метінвест», з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками січня-червня 2023 року перерахувала…
Індійська сталеливарна компанія JSW Steel за підсумками першого кварталу 2023/2024 фінансового року (квітень-червень 2023-го) збільшила…