Індійські трейдери скуповують дешевшу сталь із Китаю

Індійські трейдери купують китайську сталь із великим дисконтом, що може становити проблему для місцевих виробників перед сезонним зростанням внутрішнього попиту. Про це заявляють представники промисловості та аналітики, повідомляє Reuters.

Знижки на китайський гарячекатаний і холоднокатаний прокат становлять $30-50 на тонну, тож покупці з Індії підписують чимало угод. Водночас протягом наступним двох місяців має підвищитися внутрішня промислова активність після завершення мусонних дощів.

Індійські трейдери купують металопродукцію, що використовується в автомобільній галузі та будівництві – ці сектори є головною рушійною силою внутрішнього попиту на сталь.

Трейдери поблизу портових міст у штатах Одіша та Гуджарат вважають дешевшим імпортувати сталь з Китаю, ніж витрачатися на місцеві вантажні перевезення, розповів один з інсайдерів галузі.

Окрім того, керівники п’яти великих металургійних заводів заявили, що китайський імпорт є загрозою. Дешева китайська сталь, вважають представники галузі та аналітики, може ще більше скоротити частку ринку для місцевих постачальників, які вже постраждали від імпорту китайської електротехнічної сталі.

Протягом перших двох місяців 2023/2024 фінроку (квітень-травень) Індія імпортувала із Китаю 228 тис. метричних тонн сталі, що є максимумом за шість років. У зазначений період близько 35% від обсягу цих постачань складали холоднокатані сталеві вироби, за ними йшла трубна продукція. Окрім того, обсяги імпорту китайської нержавіючої сталі до Індії у квітні-травні досяг максимуму за три роки, склавши 107 тис. метричних тонн.

Нагадаємо, що Індія не запроваджуватиме компенсаційне мито (CVD) на певний імпорт сталевої продукції із Китаю пропри рекомендації директорату із торгівлі та лобіювання місцевих виробників. Таким чином планується захистити споживачів попри шкоду для виробників сталі.

Як повідомляв GMK Center, у червні 2023-го Індія скоротила експорт прокату на 21,4% у річному вимірі – до 502 тис. т, що є найнижчим показником з грудня 2022-го. Причиною стало уповільнення попиту у Європі та посилення конкуренції з боку азійських країн.