Interlegal відзначає зростання ризиків невиконання експортних контрактів

Міжнародна юридична служба Interlegal відзначає збільшення ризиків невиконання експортних контрактів у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19. Про це GMK Center повідомила прес-служба компанії.

«Масові дефолти і посилання на форс-мажор як на підставу звільнення від відповідальності за вже укладеними контрактами стають новою реальністю і вимагають дедалі пильнішої уваги з боку юристів. Судові провадження за зірваними контрактами, забезпечення виконання зобов’язань шляхом арештів та заборон, включення особливих застережень в нові контракти – усе це вже присутнє в реальності експортерів», – коментує Артур Ніцевич, партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal.

Навіть тим експортерам, які прописали в договорах форс-мажорні обставини, не вийде «спати спокійно». Тому що не в усіх випадках арбітраж прийме їхні аргументи щодо конкретної ситуації, запевняють у компанії.

«Ринку спорів, якщо можна так висловитися, притаманна певна інерція. Це нормально, коли сторони намагаються спочатку усвідомити проблему, проаналізувати можливі варіанти перебігу подій, спробувати досягти компромісу неформальним шляхом», – пояснює Микола Мельников, партнер Міжнародної юридичної служби Interlegal.

На думку юристів, на продукцію гірничо-металургійного комплексу України ризики невиконання експортних контрактів поширюються повною мірою.

«Закриття, нехай навіть і тимчасове, заводів і фабрик у Китаї, як основному споживачі української руди і металопрокату, сильно вдарило по імпортерам такої продукції в КНР. І якщо українські агротовари (за підтримки великого іноземного бізнесу та іноземних партнерів) будуть відвантажуватися в тих самих обсягах, незважаючи на кризу та карантин, то машинобудування, що споживає, наприклад, наші металовироби, може й почекати», – пояснює Артур Ніцевич.

Наприклад, у Західній Європі, за даними ЗМІ на 27 березня, було зупинено вісім доменних печей сукупною продуктивністю трохи менше 15 млн т на рік і не менше трьох десятків прокатних, трубних підприємств і міні-заводів.

«Крім того, після відновлення нормального ходу речей, що вже почалося в Китаї, і виходу виробництв на повну потужність, на глобальні логістичні ланцюжки чекають нові потрясіння внаслідок безпрецедентних перевантажень. Це неодмінно позначиться на доставці товарів і виконанні наявних контрактів», – прогнозує Микола Мельников.

Як повідомляв GMK Center, станом на 28 березня 98,6% промислових підприємств Китаю відновили роботу після карантину. Уряд країни почав вживати заходів з підтримки експортерів.

Водночас одразу кілька європейських країн переживають пік епідемії. Наприклад, 96% сталеливарної промисловості Італії простоює.