На декарбонізацію Acciaierie d’Italia можуть знадобитися додаткові кошти

Найбільший в Європі сталеливарний завод Acciaierie d’Italia в Таранто (ADI, колишній Ilva) будуть утримувати на плаву. Комбінат багато років отримує держдопомогу та оголошує про нові плани перезапуску виробництва, проте говорити про його трансформацію та трансформацію пов’язаних підприємств все ще складно, пише IrpiMedia.

У 2022 році завод Acciaierie d’Italia в Таранто виробив 3,1 млн т сталі в порівнянні із 4 млн т у 2021 році. У 2021-му на нього припадало приблизно 16% від усього виробництва сталі в Італії.

Металургійний завод мав інтегрований екологічний дозвіл на обсяги виробництва сталі до 6 млн т на рік. Нині знову йдеться про плани перезапуску підприємства та досягнення рівня виробництва в 9,5 млн т у 2025-му. Acciaierie d’Italia вже надіслала новий запит щодо викидів до міністерства навколишнього середовища та енергетичної безпеки.

Водночас нинішній стан підприємства викликає питання щодо можливості екологічного переходу в озвучені обсяги та строки. За прогнозом італійського аналітичного центру Ecco, зробленим у серпні 2022 року, витрати на переобладнання будуть дуже високими. Такі технології, як DRI та отримання «зеленого» водню, є дорогими. Для такого заводу, як колишній Ilva, знадобляться інвестиції в сумі €8,2–8,9 млрд. До цього, зауважують в аналітичному центрі, слід додати й інші витрати, зокрема, пов’язані з виведенням із експлуатації доменних печей і адаптацією системи.

Черговий план перезупуску колишньої Ilva, розрахований на 10 років, «передбачає повне усунення кліматичних викидів заводу в Таранто». На це знадобиться 5 млрд євро, що є «недостатньою» цифрою для компанії, враховуючи думку президента Acciaierie d’Italia Франко Бернабе.

Новим викликом для переходу Acciaierie d’Italia на екологічне виробництво, зауважує Il Giornale, може стати ціна на викиди вуглецю. Наприкінці лютого поточного року вона перетнула позначку в 100 євро за тонну, і це може сильно відбитися на рахунках підприємства в Таранто і найбільш енергоємних секторів і призвести до нових додаткових витрат.

Експерт з сировини Джанклаудіо Торліцці пояснює, що досягнення ціни CO₂ межі в €100 є одним із факторів, які сприяють утриманню ціни на електроенергію у Франції, Німеччині та Італії вище €100 МВт·год, незважаючи на падіння вартості газу за останні пів року.

Зауважимо, що як повідомляє італійська Quotidiano, Acciaierie d’Italia отримала €680 млн, наданих державною агенцією Invitalia. Окрім того, ще €70 млн були надані ArcelorMittal у вигляді кредитів. Минулого тижня компанія почала розбиратися із боргами. За даними джерел, енергокомпанії (Eni та Snam) пішли на співпрацю з ADI і прийняли виплату частки від нарахованої суми. Кошти також підуть суміжним компаніям і постачальникам.

Як повідомляв GMK Center, Acciaierie d’Italia (ADI) планує у 2023 році виробити 4 млн т сталі, а у 2024 році розраховує вийти на 5 млн т.