Енергетична інфраструктура shutterstock.com
Потреби у відновленні енергетичної інфраструктури України після масованих ракетних обстрілів оцінюються приблизно в €300 млн. Про це повідомила голова комітету ВР з питань інтеграції країни до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, йдеться на сайті парламенту.
Під час зустрічі з віцепрезидентом Європейської комісії з питань міжінституційних відносин Марошем Шефчовичем, що відбулась 15 листопада, Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що з наближенням зими, коли українці дедалі гостріше відчувають наслідки російського енергетичного терору, наша держава потребує подальшої суттєвої підтримки з боку ЄС. Україна розраховує на координуючу роль ЄК у залученні підтримки держав-членів Євросоюзу.
За словами народної депутатки, потреби нашої країни включають трансформатори, комплектуючі, запасні та витратні матеріали для відновлення пошкоджених об’єктів електроенергетики. Окрім того, Україна потребує генераторів, у тому числі пересувних, запасів палива до них та різних типів акумуляторів. У разі ж критичної ситуації, за словами голови парламентського комітету, наша держава розраховувала б на можливість мінімально необхідного потоку електроенергії з ЄС до української енергомережі.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також повідомила, що минулого тижня 17 країн ЄС через Механізм цивільного захисту надіслали Україні 500 електрогенераторів.
Нагадаємо, що атаки росіян по об’єктах критичної інфраструктури у жовтні 2022 року прискорили падіння ВВП до рівня 39% у річному обчисленні. Це гірше показників, які були у вересні-серпні – 35%, заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Як повідомляв GMK Center, удари по енергоінфраструктурі ускладнили роботу ГМК. Компанії галузі працюють зі зниженням обсягів та запроваджують заходи економії електроенергії.
Суд Європейського Союзу відхилив апеляційні скарги турецьких металургійних компаній виробників проти Єврокомісії. Про це повідомляє…
Потенційне зростання попиту на сталь у Північній Америці буде нерівномірним: у Сполучених Штатах очікується помірне…
Шведський виробник сталі SSAB у першому півріччі 2023 року наростив відвантаження сталі на 2,5% р./р.…
Механізм транскордонного вуглецевого коригування – важливий чинник для декарбонізації сталеливарного сектору США. Такої думки, дотримуються…
Група «Метінвест», з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками січня-червня 2023 року перерахувала…
Індійська сталеливарна компанія JSW Steel за підсумками першого кварталу 2023/2024 фінансового року (квітень-червень 2023-го) збільшила…