Українські експортери до ЄС щороку платитимуть €1 млрд податку CBAM

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) очікує, що українські виробники, які експортують свою продукцію до Євросоюзу, щороку сплачуватимуть понад €1 млрд податку на вуглець у рамках CBAM. Про це йдеться у прес-релізі асоціації.

У травні Комітет з довкылля, охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів у ЄС (ENVI) фіналізував своє бачення дизайну CBAM. Відповідний документ буде винесено на голосування Європарламенту 6 червня. Оновлений проєкт має більш жорстокі вимоги в порівнянні з версією, яку Єврокомісія представила у липні 2021 року.

Тепер, крім раніше запропонованого цементу, добрив, заліза, сталі, алюмінію та електроенергії, CBAM поширюватиметься на водень, полімери та органічні хімічні речовини, що імпортують до ЄС. При цьому згодом CBAM покриватиме всі галузі, які підпадають під європейську схему торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS).

Разом із прямими викидами вуглецю, оподаткуванню підлягатимуть також непрямі викиди СО₂, зокрема від використання електроенергії у процесі виробництва.

Перехідний період CBAM, протягом якого виробники не матимуть фінансових зобов’язань, триватиме два роки замість трьох. Повний старт механізму заплановано на 1 січня 2025 року.

Крім того, кошти, отримані від продажу сертифікатів CBAM, підуть до бюджету ЄС, але союз має надати фінансову допомогу для декарбонізації менш розвинених країн.

За підрахунками EBA, з урахуванням останньої ціни викидів СО₂ , яка становить €84 за тонну, а також обсяги імпорту української продукції країнами ЄС, то навантаження на вітчизняних виробників становитиме понад €1 млрд.

«Поки ЄС, Велика Британія, Канада та США скасовують мита на українську продукцію, наші виробники можуть зіткнутися з новим нетарифним бар’єром у вигляді CBAM, звітність з якого розпочнеться вже у 2023 році. Але через війну було призупинено впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів. Так, українські підприємства не зможуть верифікувати свої викиди та подати відповідні декларації», – зазначила Ольга Бойко, координатор комітету промислової екології та сталого розвитку EBA.

Внаслідок цього до України можуть застосувати усереднений показник вуглецевої ємності продукції, що підпадає під дію CBAM. Це зруйнує конкурентоспроможність української продукції на ринку ЄС, частка якої у 2021 році сягнула 40% усього українського експорту.

«Це справжній форс-мажор, який має бути прийнятий до уваги європейською стороною та відображений у вигляді відстрочення застосування СВАМ для всіх секторів українського експорту», ​​– резюмувала Ольга Бойко.

ЄС має намір скоротити викиди СО₂ на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Для цього Єврокомісія представила масштабну програму по боротьбі зі зміною клімату Fit for 55, яка передбачає впровадження механізму CBAM.

ЄК оцінює додаткові надходження протягом 2026-2030 рр. від запровадження CBAM у розмірі €1 млрд на рік. Бюджетні надходження від CBAM, торгівлі викидами та податку на прибуток корпорацій сумарно оцінюються у €17 млрд на рік.

Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту до ЄС може потрапити під дію CBAM. Загалом спад експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму оцінюється на рівні €200 млн на рік. Захисний захід може призвести до припинення експорту українського чавуну та зниження експорту довгого прокату на 10%.