Українські металурги у квітні скоротили експорт довгого прокату на 17,5% м./м.

Металургійні підприємства України за підсумками квітня 2023 року зменшили експорт довгого прокату на 17,5% в порівнянні з попереднім місяцем – до 35,95 тис. т. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції впав на 13,5% м./м. – до $35,31 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з квітнем 2022 року, у квітні 2023-го металургійні підприємства України зменшили виручку від реалізації довгого прокату на 50,8%. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.

За підсумками січня-квітня 2023 року Україна відвантажила на експорт 132,43 тис. т довгого прокату на $124,29 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 56,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги експорту на 57,1%.

Найбільше за чотири місяці експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 71,63 тис. т на $48,18 млн. У квітні відвантажено 20,39 тис. т (-16,8% м./м.) на $14 млн (-15,9% м./м.). Також експортовано 40,13 тис. т дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217) на $40,44 млн, у квітні – 9,75 тис. т (-17% м./м.) на $9,69 млн (-18,2% м./м.).

Трійку лідерів серед видів довгого прокату за обсягами експорту з України в січні-квітні 2023 року закривають інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 7,56 тис. т на $5,55 млн. За квітень металургійні компанії зменшили експорт такої продукції на 51,4% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,24 тис. т. Дохід від її відвантаження впав на 52,4% м./м. – до $913 тис.

Найбільшими споживачами українських гарячекатаних прутків та брусків за чотири місяці 2023 року є Румунія й Польща – 44,86% та 25,79% відповідно у грошовому еквіваленті. Польща (37,4%) й Німеччина (20,2%) спожили близько 60% дроту українського виробництва. Серед основних покупців інших прутків та брусків – Молдова (71%), Словаччина (12,7%) та Польща (13,3%).

Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт металопродукції різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.

Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності, а попит на світових ринках пожвавлюється. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року металургійні підприємства України скоротили експорт довгого прокату на 59,7% у порівнянні з 2021 роком – до 748,95 тис. т. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 55% р./р. – до $693,53 млн. Найбільше експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 406,6 тис. т на $310 млн, що на 56,1% та 54,2% відповідно менше в порівнянні з показником 2021 року.