Буде лише дорожчати: рятування від пандемії призвело до зростання цін на все

Неприємним наслідком постпандемічної ситуації в економіці стало зростання цін на багато видів сировинних, а пізніше і споживчих товарів. Подорожчання товарів з різною країновою динамікою спостерігається у всьому світі, і до його закінчення ще далеко. У чому причини цього і як вирішують проблеми інфляції – розбирався GMK Center.

Джерело інфляції

Для підтримки свого населення і бізнесу під час пандемії багато країн здійснювали безліч заходів – від роздачі «вертолітних грошей» населенню до послаблень і прямих фінансових виплат бізнесу. Держпідтримка економік розвинених країн під час пандемії коронавірусу коштувала трильйонів доларів і євро. Ці кошти були взяті переважно не з якихось «засіків», а надруковані.

Такі дії апріорі не можуть непомітно минутися для економіки й фінансових ринків. Ціна питання – зростання цін (інфляція) і ослаблення долара. Накачування економіки грошима найбільш відчутно з усіх розвинених країн вдарило саме по США.

Рівень інфляції в різних країнах в червні поточного року в річному обчисленні був таким (у травні були досягнуті локальні максимуми за кілька років):

• США – 5,4%;
• Великобританія – 2,5%;
• Єврозона – 1,9%;
• Китай – 1,1%.

Відновлення економік після пандемії відбувалося настільки активно, що виробники не встигали задовольняти попит, внаслідок чого утворювався дефіцит. Він і штовхав вгору ціни на сировину, що й призвело до очікувань «сировинного суперциклу» і промислової інфляції.

Всесвітнє зростання

Відповідь виробників, чиї витрати на сировинні товари значно зросли, проста – «непередбачені» витрати перекладаються на кінцевого споживача. Таким чином, виробнича інфляція перетікає на споживчий ринок.

Ефект доміно призведе до того, що ціни зростуть на все – від продуктів харчування до нерухомості. Спочатку зростання цін захлеснув країни, що розвиваються, але незабаром інфляція прийшла і до тих, хто її і породив своїми заходами стимулювання економіки.

Рівень промислової інфляції в таких країнах, як Китай і США, зараз становить 9-10%. Утім, кожна країна реагує на це по-своєму. Китайська влада вже докладає зусиль, щоб вплинути на ціноутворення на сировинних ринках. Після запуску заходів з контролю за цінами на залізну руду настала черга свинини, кукурудзи та пшениці.

У свою чергу зростання цін на сировину не чинить істотного впливу на економіки розвинених країн, у яких частка промисловості у ВВП часто незначна, як і частка вартості сировини в кінцевій продукції. Крім того, західні компанії використовують дешеві кредитні ресурси та фінансову підтримку з боку влади.

Жорстка відповідь

Якщо уряди розвинених країн продовжуватимуть масштабну політику монетарного й фіскального стимулювання, то інфляція буде залишатися високою і стане перешкодою для економічного зростання. Тому регулятори стоять перед дилемою – продовжувати підтримку економіки чи посилювати монетарну політику за допомогою підвищення облікових ставок.

Зараз центробанки в усьому світі готуються до більш жорсткої монетарної політики. Ключова з них – ставка ФРС, яка утримується на рівні 0-0,25% з березня 2020 року. Аналітики очікують її підвищення не раніше, ніж через рік. У разі продовження високої інфляції регулятор може швидше скоригувати свою політику.

У будь-якому випадку вже наступного року регулятори очікують зниження інфляції. Так, ФРС очікує інфляцію в США в 2022 році на рівні 2,1%, ЄЦБ в єврозоні – 1,5%. Такі очікування пов’язані з нівелюванням фактора низької порівнянної бази середини 2020 року, коли споживання різко знизилося. Однак у ФРС також кажуть, що інфляція може виявитися більш високою і стійкою, ніж очікується.

У Європейському центробанку (ЄЦБ) очікують, що ключові ставки залишаться на поточних рівнях або нижче доти, доки інфляція не досягне цільового рівня у 2%. Зараз базова процентна ставка за кредитами ЄЦБ перебуває на нульовому рівні, за депозитами – -0,5%.

Прогноз зміни споживчих цін на кінець періоду, %

Джерело даних: Fitch

Водночас західні країни продовжать і підтримку своїх економік, зокрема для досягнення нових цілей щодо зниження викидів. Влада США планує найближчими роками спрямувати на розвиток інфраструктури $2,3 трлн, на боротьбу з кліматичними змінами – $2 трлн. Своєю чергою Євросоюз має намір виділити €790 млрд на декарбонізацію. Усе це потребує збільшення в рази споживання певних металів (нікель, мідь, літій, алюміній, кобальт), і принаймні щодо них зберігатиметься високий рівень цін і впливу на промислову інфляцію.

Рідна інфляція

Інфляція – це «рідне середовище» для Нацбанку, який вважає своєю основною метою інфляційне таргетування, а не підтримку економічного зростання. Причому «фронт робіт» для НБУ зараз у країні дуже великий, адже під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників інфляція в червні в річному обчисленні становила 9,5%.

Динаміка індексів цін в Україні в першому півріччі 2021 року (до відповідного місяця 2020 року), %

Джерело даних: Держстат

У річному обчисленні компоненти інфляції з високим немонетарним впливом зросли на 11,8%, тоді як компоненти з переважно ринковим формуванням цін – на 4,2% (тобто нижче 5% – таргету інфляції).

«Немонетарні чинники формують близько 90% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція простежується починаючи з IV кварталу 2020 року. Основні фактори немонетарної інфляції, що діють протягом останнього року: зміна тарифів на послуги ЖКГ, лагові ефекти торішньої девальвації, волатильність світових цін на нафту і продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат і втрати від карантину, а також фактор поступового відновлення урядом мінімальних соціальних стандартів до обґрунтованого рівня», – пояснює глава Ради НБУ Богдан Данилишин.

У другій половині липня Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2021 рік до 9,6% з 8%. Водночас регулятор очікує восени сплеску інфляції вище 10%, у тому числі, що за підсумками року показник насправді може сягнути 11%. Зниження інфляції до цільового рівня в 5% в НБУ прогнозують до другої половини наступного року.

У відповідь на зростання інфляції НБУ в липні підвищив облікову ставку до 8% річних з 7,5%. Регулятор очікує подальшого підвищення ставки до 8,5% цього року і зниження її до 6,5% до кінця 2022 року за повернення інфляції до мети в 5%. У свою чергу Мінекономіки очікує зростання інфляції в 2021 році на 8,8%.

Також для боротьби з інфляцією Нацбанк уже почав згортати антикризові заходи підтримки банків і економіки, зокрема граничні терміни та суми довгострокового рефінансування тощо. При цьому навіть не всі в керівництві НБУ повністю згодні з таким рішенням, адже сповільнення інфляції монетарними інструментами веде до негативних наслідків для бізнесу.

«На мою думку, з огляду на збереження кризових ознак у розвитку економіки доцільно продовжувати заходи монетарного і фіскального характеру з підтримки сукупного попиту й подальші кроки щодо підвищення ефективності функціонування кредитного каналу монетарної трансмісії. Жорсткі параметри грошово-кредитної чи макропруденційних політик будуть неефективними в умовах стагнації внутрішнього попиту й домінування немонетарних чинників інфляції», – каже Богдан Данилишин.

Певною мірою це думка збігається з оцінками першого віце-прем’єра Олексія Любченка, який виступив за пом’якшення монетарної політики з акцентом на підтримку інфраструктурних проєктів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей. Однак у поточних умовах Нацбанк з його жорстокою монетарною політикою залишається поза конкуренцією, а заяви про пом’якшення грошово-кредитної політики поки що належать до сфери приводів для дискусії в ЗМІ.